Соціальна послуга догляду вдома

На сьогодні в Україні діє та набуває популярності соціальна послуга догляду вдома (далі- послуга) – це  заходи, що проводяться за місцем проживання (вдома) отримувача соціальної послуги протягом робочого дня надавачем і полягає у надання допомоги із самообслуговування особи, яка частково, або повністю втратила, чи не набула здатності до самообслуговування.

Надавачем такої послуги може бути фізична особа,юридична особа, а також фізична особа підприємець, яка є внесеною до розділу «Надавачі соціальних послуг» у Реєстрі надавачів і отримувачів соціальних послуг.

До осіб які можуть отримати дану послугу належать:

1.   Особи похилого віку в тому числі з когнітивними розладами;

2.   Особи з інвалідністю в тому числі з поведінковими та психічними розладами;

3.   Діти з інвалідністю від 3-ох до 18-ти років

4.   Особи із тяжкими формами захворювання (у тому числі до встановлення інвалідності), які не здатні, або частково нездатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги.

Для отримання такої послуги особа, або її представник має подати відповідну заяву додавши до неї копію паспорта та ідентифікаційного коду, довідку до акту огляду МСЕК, медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі. Така заява з доданими до неї документами подається до Управління праці та соціального захисту населення, Центру соціальних послуг, ЦНАПу та до місцевих виконавчих комітетів.

Протягом 14 робочих днів з моменту звернення особи їй буде надана відповідь про визначення або відмову у призначенні такої соціальної послуги. Після розгляду і прийняття рішення відбувається комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб, розробка індивідуального плану та  підписання договору.

Даний догляд може бути як повністю безоплатним за рахунок бюджетних коштів (призначається для осіб у яких місячний дохід менший ніж два прожиткові мінімуми), у вигляді диференційованої оплати в залежності від отримуваних доходів ( для осіб чиї доходи вищі за два, проте вищі ніж чотири прожиткові мінімуми) та оплатний за рахунок отримувача послуги (дохід особи повинен перевищувати чотири прожиткові мінімуми).

Окремо слід зазначити про категорії громадян для котрих передбачено безоплатне надання цих послуг. До них належать:  особи, що постраждали від домашнього насильства, або насильства за ознакою статі; дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю 1-ї групи; особам постраждалим від торгівлі людьми, яким призначена соціальна допомога, дітям сиротам, дітям позбавленим батьківського виховання, дітям яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на важкі хвороби і потребують паліативної допомоги, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів.

Для громадян, що належать до цих категорій безкоштовно надаються послуги з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також інші соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово).

Соціальні послуги для догляду вдома можуть відрізнятись між собою в залежності від висновків комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб.

Так отримувачі послуг III групи рухової активності отримають:

- допомогу у веденні домашнього господарства;

- надання інформації з питань соціального захисту населення;

- допомогу в отриманні безоплатної правової допомоги (у вигляді скерування, переадресації, супроводу до фахівця з такої допомоги);

- допомогу в оформленні документів, внесення платежів.

Отримувачі соціальної послуги IV, V групи рухової активності, діти з інвалідністю віком від трьох до 18 років та особи з когнітивними розладами, психічними та поведінковими розладамиокрім вище описаних послуг додатково отримують:

- допомогу у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування тощо);

- допомогу при пересуванні по квартирі;

- допомогу в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами;

- навчання навичкам самообслуговування;

- допомогу у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними;

- психологічну підтримку;

- допомогу в оформленні документів, внесення платежів (для дітей з інвалідністю за потреби).

Термін і періодичність надання  соціальної послуги догляду вдомав залежності від висновків та складення індивідуального плану може бути як:

постійний – для осіб похилого віку, та осіб з інвалідністю, з фізичними та сенсорними порушеннями ІІІ групи рухової активності (1-2 рази на тиждень), ІVгрупи рухової активності(2-3 рази на тиждень), Vгрупи рухової активності(5 разів на тиждень), осіб з інвалідністю І групи, в тому числі підгрупи А (5- 7  разів на тиждень);

періодичний – для осібз когнітивними розладами (2 рази на місяць), психічними та поведінковими розладами (2-4 рази на місяць);

тимчасовий -для дітейз інвалідністю віком від трьох до 18 років з урахуванням ступеню індивідуальних потреб дитини,(на визначений у договорі строк).

Також, існує ряд підстав при настанні яких надання послуга догляду вдома припиняється.

Підставами для припинення надання послуги догляду вдома є:

· відмова отримувача соціальної послуги та/або його законного представника від отримання соціальної послуги догляду вдома;

· направлення отримувача соціальної послуги до стаціонарної інтернатної установи або закладу, інших установ або закладів для постійного перебування;

· встановлення факту подачі отримувачем соціальної послуги  недостовірних інформації (документів) при зверненні за їх наданням, що унеможливлює подальше надання соціальної послуги;

· зміна місця проживання отримувача соціальної послуги;

· невиконання вимог одержання соціальної послуги догляду вдома та письмового попередження про можливість відмови у її наданні;

· наявність медичних протипоказань для надання соціальної послуги догляду вдома (у тому числі усі хвороби в гострому періоді, що потребують стаціонарного лікування, зокрема у спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров’я, гострі інфекційні захворювання, наявність тяжкого психічного розладу, та внаслідок якого особа виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих);

· поліпшення стану здоров’я (наявність медичного висновку про здатність до самообслуговування, потребу в постійній сторонній допомозі) або за результатами визначення індивідуальних потреб;

· закінчення строку дії договору на надання послуги догляду вдома;

смерть отримувача послуги.