ПОЧАЇВ-РАДА Офіційний сайт Почаївської міської ради
+38 (03546) 6-11-68
logo
  • Головна
    • Історія міста
    • Символи міста
    • Видатні діячі
    • Визначні місця
    • Водолазне морське судно «Почаїв»
  • Міська рада
    • Міський голова
    • Заступники
    • Склад постійних комісій
    • Виконавчий комітет
    • Організаційна структура
    • Депутатський склад
  • Сесії і виконком
    • Проекти рішень
    • Проекти рішень виконавчого комітету
    • Прийняті рішення сесії
    • Рішення виконавчого комітету
    • Результати поіменного голосування
    • Нормативні документи
  • ЖКГ та майно громади
    • Процедура відключення споживачів від систем ЦО (центрального опалення)
    • Тарифи на житлово-комунальні послуги
    • Комунальне майно
  • Контакти

ІСТОРІЯ МІСТА ПОЧАЇВ

Поча́їв — місто в Кременецькому районі Тернопільської області. Відоме через Почаївську Лавру. Розташоване 20 км на південний захід від районного центру Кременця у північній частині Тернопільської області, на одній із височинКременецьких гір. Міській раді підпорядковане село Затишшя. Населення — 7842 осіб (2013).

 

Походження назви

За першою версією граматичною формою топонім Почаїв — присвійний прикметник, похідний від дохристиянського імені Почай, за іншою — назва пішла від монастиря на річці Почайна, що тече в Києві, звідки в 1240 році при спаленні міста ханом Батиєм, монахи покинули монастир, втекли у ці місця і заснували тут новий монастир, зберігши стару назву.

Історія

На території Почаєва знайдено крем'яні знаряддя праці доби неоліту.

1442 року великий князь литовський Казимир IV Яґеллончик надав маєток Почаїв кременецькому війтові, 1451-го передав слузі Васькові Стрільцю; згодом Почаїв належав панам Бережецьким, на початку 16 ст. — заможному українському шляхетному роду Гостських (Гойських).

1597 року вдова луцького земського судді B. Гойського Ганна з Козинських Гойська заснувала у маєтку православний чоловічний Успенський монастир і виділила йому 10 волок землі (бл. 200 га) та 6 сімей підданих, які по сусідству зі селом Почаїв (нині с. Старий Почаїв) започаткували нове поселення. Це монастирське село, відоме згодом під назвамиМонастирська Юридика, Фундушова Юридика, Почаївська Юридика, Юридика, становить найдавнавнішу складову нинішнього міста Почаїв.

 

Герб міста Почаїв за часів Речі Посполитої

1602 року маєток Почаїв передали від Гойських польському шляхетському роду Фірлеїв,1662 — Тарновським. У 2-й половині XVII століття Тарновські осадили під монастирем с. Новий Почаїв, в 2-й половині XVIII ст. — с. Березина.

Близько 1730 року при монастирі засновано Почаївську друкарню.

1778 року граф Ян-Амор Тарновський виклопотав у короля Станіслава Августа Понятовського привілей на осадження в маєтку Почаїв містечка, яке отримало назву Новий Почаїв.

За 3-м поділом Речі Посполитої (1795) територія Почаєва відійшла до Російської імперії. Спочатку Новий Почаїв належав до Дубенського повіту, під час наступного адміністративно-територіального розмежування — Кременецького повіту Волинської губернії.

1802-го Тарновські заставили це містечко і село Березина Почаївському монастиреві, 1842-го за указом імператора монастирське село Юридика і заставні поселення перейшли у відання палати державного майна, 1858 — остаточно приєднані до державних маєтків.

У 1-й половині 19 ст. графи Ржищевські осадили по сусідству з Новим Почаєвом село Новий Тараж, або Рідкодуби (нині належить до Почаєва). У результаті селянської реформи 1861 містечко Новий Почаїв стало центром Почаївської волості. Наприкінці 19 ст. до цієї адміністративно-територіальної одиниці належало 22 населені пункти, об'єднані в 15 сільских громад. Переважна більшість населення містечка Новий Почаїв та сіл Юридика, Березина і Новий Тараж займалася сільським господарством, частина — торгівлею, дехто працював у майстернях Почаївської лаври. Із навчальних закладів на початку 20 ст. в Новому Почаєві — двокласова церковнопарафіяльна школа та школа грамоти.

24 серпня 1915 Новий Почаїв, який після початку 1-ї світової війни опинився в прифронтовій смузі, зайняли австро-угорські війська, влітку 1916 — російська армія. В лютому 1918 Новий Почаїв зайняли німецькі війська, у червні 1919 — більшовики, у серпні — 1919 — поляки, яких 26 липня 1920 знову витіснили більшовики, 8 вересня1920 — польські війська.

На початку 1930-х містечко Новий Почаїв поділений на 2 населених пункти — містечко Почаїв, де майже 2/3 населення — євреї, і с. Новий Почаїв. Основне заняття — землеробство. 1920–1939 містечко — центр Почаївської ґміни Кременецького повіту, утворена в межах дореволюційної волості.

У вересні 1939 територія Почаєва зайняла Червона Армія. На початку 1940 містечко отримало статус смт і стало центром новоутворено Почаївського району. Почала виходити районна газета «Почаївська правда». На основі майстерень, відібраних у Почаївської лаври, створений райпромкомбінат.

30 червня 1941 Почаїв зайняли німецькі війська. За роки окупації гітлерівці знищили понад 2,5 тис. цивільних жителів. 20 березня 1944 у населений пункт вступили війська 1-го Українського фронту.

1948 в селах Новий Почаїв, Юридика і Новий Тараж створено колгоспи (ім. Хрущова, ім. Жданова та ім. Мічуріна), які 1950 об'єднані в господарство ім. Жданова. У 1950-ті ці села об'єднано в поселення під назвою Почаїв, за яким залишено статус смт. 1957 став до ладу плодоовочевий консервно-сушильний завод.

Наприкінці 1962 Почаїв втратив роль районного центру, але на розвитку поселення це мало позначилося. 1963 тут відкрили ПТУ, 1964 райпромкомбінат реорганізований у фабрику госппобуттоварів, 1966 один із її цехів перетворили на взуттєву фабрику (1981 реорганізовано у ВО «Іква»).

8 травня 1978 смт надали статус міста; міській раді підпорядкували села Старий Почаїв і Затишшя; 1992 в селі Старий Почаїв утворили окрему сільраду.

У 1990-ті підприємства звузили або згорнули діяльність.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення міста був таким[2]:

 

МоваЧисло ос.Відсоток
українська 97,83
російська 1,71
молдовська 0,21
білоруська 0,11
вірменська 0,02
польська 0,02
болгарська 0,01

Лавра

Монастир

 

Почаївська лавра у 2005 р.

14 листопада 1597 р. в присутності свідків Ганна Гойська з роду Козинських підписала в Почаєві лист про заснування при цьому храмі чоловічого монастиря, в якому, зокрема, писала, що, маючи у своєму маєтку при селі Почаїв кам'яну церкву Успіня Божої Матері й дбаючи про те, «иж бы уставичная хвала Божия была», вона надумала тут «монастырь збудовати», де мало бути 8 ченців і 2 дяки православної віри, і надала «для выживеня их» 10 волок (бл. 200 га) поля й шість сімей підданих. Кожного, хто наважиться порушити волю засновниці й завдати її дітищу якоїсь кривди, пані суддина позивала «на страшный справедливый и нелицимирный суд пред маестат Божи ку декретови его святому». 1649 р. поряд із Успенською церквою Федір і Єва Домашевські збудували ще один храм, який освятили в ім'я пресвятої Трійці.

У першій половині XVII ст. монастир був помітним осередком релігійного й культурного життя Волині. 1618 р. відомий письменник і видавець Кирило Транквіліон-Ставровецький опублікував тут свою працю «Зерцало богословіи». Літературною діяльністю займався також багатолітній ігумен монастиря, нині один із найбільше шанованих на Волині святих — Іов Желізо. Ченці навчали молодь грамоти. Як згадував потім один із шляхтичів, у дитинстві він ходив сюди до грека-бакаляра по науку.

1675 р. Почаївський монастир витримав облогу турецько-татарського війська. Ця подія лягла в основу відомого переказу про порятунок обителі Божою Матір'ю, що з'явилася над нею з небесним воїнством і завернула стріли нападників на них самих.

Василіяни, Микола Василь Потоцький

У 1712 р. монастир ввійшов у чин св. Василія Великого. Греко-католицький (уніатський) період історії обителі позначений інтенсивним будівництвом, у результаті якого на місці старих храмів з'явився новий — велетенський за розмірами монастирський комплекс, фундатором перебудови якого був магнат Микола Василь Потоцький. Василіяни активно займалися також видавничою діяльністю та освітою.

Лавра

Докладніше: Почаївська лавра

Коли 1795 р. в результаті останнього поділу Речі Посполитої Почаїв потрапив до Російської імперії, деякий час монастир залишався за василіянами. Тільки 1831 р., після польського повстання Тадеуша Костюшка (деякі монахи брали в ньому участь) царський уряд передав цю обитель Російській православній церкві.

При монастирі була друкарня — важливий осередок церковного та світського книгодрукування, важливий культурний осередок України (також русифікації після передачі РПЦ). Багато з видань Почаївської друкарні посіли визначне місце в історії українського друкарства. У тій друкарні надруковано 148 книжок церковнослов'янською та українською мовами, 32 польською і 7 латинською, разом 187 книжок. З переходом під адміністрацію російської православної ієрархії Почаївська Лавра у 1832 р. стала кафедрою Волинського православного архієрея РПЦ, який у 1833 р. дістав титул архієпископа. Почаївська Лавра стала центром православ'я (РПЦ) на Волині. У XX ст. тут друкувався «Почаївський листок».

Найбільші випробування випали на долю монастиря в другій половині ХХ ст.

На початку 1960-х рр., після відвідин Микити Хрущова, 

лавра опинилася перед загрозою закриття. Влада відібрала поля, пасіку, сад і значну частину споруд (у тому числі навіть у межах лаврських мурів), розігнали майже всіх монахів.

Після розпаду СРСР ченцям повернули переважну більшість відібраних у них споруд і частину землі, світська влада перестала, нарешті, втручатися у внутрішнє життя обителі.

Соціальна сфера

Нині в Почаєві частково функціонують: ТОВ "Фабрика «Іква» і ТОВ «Пластик».

Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, ДНЗ ВПУ-21, районна лікарня, Почаївський історико-художній музей, Будинок культури.

Пам'ятки

У місті є Почаївська Свято-Успенська лавра, Почаївський Свято-Духівський монастир та Почаївська духовна семінарія, парафіяльна Свято-Миколаївська церква.

 

  • Головна сторінка
  • Новини
  • Центр надання адміністративних послуг
    • РЕЄСТРАЦІЯ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ
    • РЕЄСТРАЦІЯ / ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
    • РЕЄСТРАЦІЯ БІЗНЕСУ
    • РЕЄСТРАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ
    • ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ
    • АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ СОЦІАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
    • ІНШІ ПИТАННЯ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ (МІСТОБУДУВАННЯ, БЛАГОУСТРІЙ, ЖИТЛО ТОЩО)
    • ІНШІ ГРУПИ ПОСЛУГ
    • ОКРЕМІ НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ОМС У СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ
    • ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ
  • Цивільний захист
  • Фінансовий відділ Почаївської міської ради
    • Накази
  • Відділ соціального захисту населення та праці
    • Інформаційні картки
    • Державні соціальні допомоги з 01.12.2021 року
  • Комунальні установи міської ради
    • Центр надання соціальних послуг
  • Часопис творення програми збереження довкілля Почаївської ТГ
  • Програма охорони довкілля Почаївської територіальної громади 2022-2027 рр.
  • Податки
    • 2023 рік
    • 2022 рік
  • Звіти
  • СТРАТЕГІЯ розвитку Почаївської МОТГ
    • Програма соціально-економічного та культурного розвитку
    • Конкурс громадських проектів
    • Рекомандації щодо написання проектів
  • Міська рада
    • Депутатський корпус
    • Виконавчий комітет
    • Структура апарату міської ради
  • Регуляторні акти
  • Графік прийому
  • Асоціація міст України
  • Заклади освіти Почаївської громади
    • Відділ освіти Почаївської міської ради
    • Опорний заклад Почаївська ЗОШ І-ІІІ ст.
    • Дошкільний навчальний заклад м. Почаїв
    • Почаївська музична школа
    • Почаївський БДТС
  • Документи
    • Розпорядження міського голови
    • Проекти рішень
    • Паспорти (зміни) бюджетних програм
    • Проекти рішень виконавчого комітету
    • Інвестиційні проекти Почаївської міської ради
    • Рішення сесії
    • Рішення виконавчого комітету
    • Паспорт Почаївської міської об’єднаної територіальної громади
    • Бюджет міста
    • Публічний договір на надання послуг з вивезення побутових відходів
    • Цільові програми
    • Правила благоустрою Почаївської МОТГ
    • Нормативна база
    • Протоколи комісії з питань техногенно-екологічної безпеки
  • Регламент
  • Ваканcії
  • Конкурси
  • Фотогалерея
  • Публічні закупівлі
  • Зворотній зв`язок для звернень та доступу до публічної інформації
  • Головна
    • Історія міста
    • Символи міста
    • Видатні діячі
    • Визначні місця
    • Водолазне морське судно «Почаїв»
  • Міська рада
    • Міський голова
    • Заступники
    • Склад постійних комісій
    • Виконавчий комітет
    • Організаційна структура
    • Депутатський склад
  • Сесії і виконком
    • Проекти рішень
    • Проекти рішень виконавчого комітету
    • Прийняті рішення сесії
    • Рішення виконавчого комітету
    • Результати поіменного голосування
    • Нормативні документи
  • ЖКГ та майно громади
    • Процедура відключення споживачів від систем ЦО (центрального опалення)
    • Тарифи на житлово-комунальні послуги
    • Комунальне майно
  • Контакти
2015 Почаїв-Рада
м. Почаїв, площа Тараса Шевченка, 16 +38 (03546) 6-11-68
створення сайтів веб студія "SUFIX"